З давніх давен люди прагнули до знань. Від одного покоління до іншого
передавалися усні відомості про речі, котрі допомагали людям вижити.
Проте, людська пам’ять-не такий уже й надійний засіб зберігання і передачі
різноманітних знань. Отож аби здобуті у важкому труді знання краще засвоювалися
наступними поколіннями і не губилися, вигадали письмо. Викладене письмово треба
було якось укласти в найзручнішу форму для подальшого зберігання.
Протягом багатьох-багатьох століть книга йшла до нас. Тож ставмося до неї з
відповідною шаною, повагою та любов’ю і вона віддасть нам ті знання,котрі люди
накопичували протягом тисячоліть.
Тепер книжка всюди поруч з нами. Вона наш друг і порадник. Шануйте її,
любіть і бережіть, у неї вкладено велику працю багатьох людей.
Книги зустрічають нас у ранньому дитинстві і ведуть нас усе життя.
Величезний світ – принадний і розмаїтий – рине до нас із сторінок улюблених
книг.
Перша українська читальня була заснована у Коломиї 1848 року. У 1868 році
серед університетської молоді народжується ідея створення товариства «Просвіта».
Його завдання просвічувати народ у напрямах моральному, матеріальному і
політичному через книжки і брошури, друковані на мові, якою говорить народ.
Товариства «Просвіта» організовувалися по всіх населених пунктах і навіть
найвіддаленіших селах. Кожен член «Просвіти» платив членські внески.
Після Першої світової війни почалося масове будівництво Народних домів у
Галичині. «Просвіта» дала життя товариствам «Сільський господар», «Союз
українок», «Рідна школа». «Пласт». «Просвіта» організовувала народні свята,
фестони, подорожі по краю, засновувала музеї, друкарні, народні школи,
торговельні курси
Немає коментарів:
Дописати коментар